Я пам’ятаю, як п'ятнадцять років тому мав чітку проповідь про першу Божу заповідь. Це була харизматична конференція на Словаччині, де були присутні приблизно чотири тисячі людей, і я чітко говорив про Божі заповіді. Коли я закінчив, підійшов до мене один чоловік і говорить: «Ви дуже гарно говорили, але що Святіший Отець в Асижі?» Боже Слово, Божі закони і традиція Церкви є більші ніж папа і він не може нищити Божі закони. А він зробить жест, як впливова особа… Тоді скажіть нам, що цей жест пояснюється так, що християнство і поганство є одне й теж. А ви скажіть, чи ви з цим згідні? Якщо так, то ви є виключені з Церкви! Так само, як і папа Гонорій, тому що нищите суть Церкви! А ви так поводитеся ніби й нічого не сталось. Ви зобов’язані сказати чітке слово, тому що тут йдеться про цілу Церкву! Ви є той, який повинен, як заступник Христа, захищати Церкву, а не давати згіршення, яким нищите суть Церкви! Звичайно, в Церкві були різні папи, деякі з них мали навіть дітей: Олександр VI і інші, але вони не проголошували єресі». Я захищаю Божу Євангелію і захищаю церковну традицію святих апостолів, мучеників, святих отців: те, що було Церквою дві тисячі років, те що захищали всі папи! А зненацька, на мене дивляться кажучи: «Ти є бунтівник». Де ми опинились?!
Таке згіршення папа дав в Асижі. Тому ми багато разів в своїх листах писали: «Святіший отче Бенедикте, ви зобов’язані робити покаяння за свого попередника!» А до польських єпископів пишемо: (жоден польський шовінізм. «О-о-о, ми маємо папу поляка, ура! Буде святий!») «Жоден святий не може бути, тому що дав велике згіршення! За період його папства відпало найбільше християн!» Те, що він робив різні відвідини, їздив по світі, це ще не є святість. Те, що був популярний і став відомий, це ще не є святість. Скоріше по смерті він мав би бути виключений з Церкви, подібно, як Гонорій I: через двісті років був виключений з Церкви. Це чекає і його і не можливо, щоб він був святим. Він дав найбільше згіршення в цьому столітті. Те, що він почитав Пречисту Діву Марію це є добре, і те, що мав ці візити це в порядку, але він дав згіршення. А ми тепер не можемо захищати Церкву через його жест! Тому за це мусить робитись покаяння, за будь-яку ціну, і ми постійно це повторюємо перед цілою Церквою, по-іншому не може бути, бо інакше Церква вже не є Церквою. Мусить це відбутись. Цей жест - це є удар мечем у спину Церкви. А на теологічних факультетах, (я там викладав), на всіх лекціях повторяється одне, тільки одне: «Другий Ватиканський Собор… Пошана до інших релігій… Асиж...» Студенти теології ні про що інше не знають, тільки про це. Тобто вони знають одну річ, що ми самі не маємо права знати хто ми є, а якщо ми би хотіли комусь проповідувати Живого Христа і навертати когось то це вже була б дискримінація поган, коли ми скажемо ким ми є.
(З наук Патріарха Іллі)
Немає коментарів:
Дописати коментар