Що обов’язково треба знати?

Мт. 16, 27: «Син Чоловічий має прийти в славі Отця свого з ангелами своїми, й тоді віддасть кожному згідно з його ділами». Він – Ісус – віддасть кожному згідно з його ділами. Він має владу найвищого Судді. Його засуд є остаточний і зразу виконаний. 

Мт. 25, 46: «І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне». Тут говориться про вічну кару і вічне життя, про те, що Ісус має владу Судді світу над людською силою. Ісус є свідомий того, що є Божим Сином. Ісус відрізняє Своє Боже Синівство від Божого синівства своїх учнів. Він говорить: «Мій Отець». Каже: «Іду до Отця Мого і Отця вашого». Відрізняє власне синівство від нашого адоптованого.

Мт. 25, 34: «Тоді цар скаже тим, що праворуч Нього: Прийдіть благословенні Отця Мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу». Він говорить: «благословенні Отця Мого». Не говорить: «Отця нашого», але «Отця Мого». Чому? Бо він є власним Сином, а ми адоптовані. Ми називаємо Бога «Отцем», молимося молитву «Отче наш». Але молимося «Отче наш» тільки ми, ті, які прийняли Ісуса. Єговісти не моляться «Отче наш». Єговісти не називають Бога Отцем, але паном Єговою. Власна дитина скаже до свого тата: «тату», а сусідська дитина скаже: «пан Новак», бо він для неї є пан Новак, то не є її батько. Дитина знає хто її батько. А так це є і з єговістами. Вони не мають Сина. Боже Слово говорить: «Хто не має Сина, той і не має Отця». Єговісти не приймають Ісуса, тому вони не є Божими дітьми. Вони основну правду зі Святого Письма викреслили. А й не тільки вони, так само роблять і ліберальні теологи. Ті єресі проти Христового Божества виникли ще в античних часах. В ІІІ столітті це був Арій, пізніше раціоналісти, потім модерні теологи. Згідно них, Ісус є Божим Сином, але ніколи в метафізичному, але тільки в етичному значенні. В метафізичному означає як «особистість», а в етичному лише символічно. А це є хитрунство. Ми написали (церковникам): «Ви зобов’язані визнати віру». Вільчинський нам відписав: «Я вірю все, що вірить Католицька церква», і написав три сторінки з догматичних книг. Але хвилинку, це не є твоє визнання віри, бо ми знаємо як сьогоднішня єретична структура робить. Гузар в кожній Літургії цитує «Вірую», - це є визнання устами, але не є визнання серцем. Бо вони це розуміють по-іншому. Вони розуміють це вже новим способом, розуміють те тільки символічно. Ми запитуємо: «Чи віруєш, що Ісус воскрес із мертвих історично і реально?» В Чехії є відомий єретик Галік. Він скаже: «Я знаю, що Ісус воскрес із мертвих». Він скаже: «Я вірю, що Христос воскрес із мертвих, я вірю що Він є Спаситель». Ви скажете, що він є правовірний. Але він зразу скаже: «не єдиний». А коли він напише, що вірить як католицька церква, то він собі розуміє це так, як більшість сучасних єретичних теологів. А це є новий погляд Католицької церкви. Це не є погляд Католицької церкви, але погляд декількох єретиків, навіть коли їх є й більше. Це не є наука Церкви. Але вони розуміють, що то власне є та церква. Кажуть: «Нас є більшість і ми є церква». «Я вірю як інші». Як то західні теологи завдяки діалектиці і тим крутійствам вміють устами визнавати найважливіші речі і одночасно їх заперечити. Ми живемо в той час, коли нападають на найосновнішу правду віри. Ліберальні теологи говорять про Христа історичного, який є тільки чоловіком, а потім про Христа віри, якого собі видумала християнська спільнота і під впливом поганських уяв зробила його божеством. Але це є єресі як колоди. Вони вміють те так сказати суверенно, і не скажуть того чітко. Будуть вживати правовірні терміни і додадуть неясні терміни. Через те увійде дух невіри. Вони невиразно говорять про Ісуса. Вони не скажуть, що це є ясна наука святих, наука, за яку помирали мученики. Вони скажуть: «Ми мусимо мати новий погляд, не можемо бути консервативні, фундаменталісти. Мусимо мати науковий, сучасний погляд». І цим ловлять людей, які мають схильності до гордості. Ловлять їх до пастки і ті люди втрачають віру. Коли людина має інтелігенцію і схилиться перед Божим Словом і перед Божою таємницею, тоді свою інтелігенцію і свої здібності використає для служби і для проповідування Божого Царства. Та людина відчуває, що завжди потребує світла для кожної духовної боротьби, коли має свідчити про Ісуса. Людина має свідчити, що Ісус для неї зробив, повинна мати досвід з живим Ісусом. Єресі в сучасній добі нищать християнство. Потрібно знати це. Наприклад, почнете читати католицьку газету, а там вже маєте єресі. Одна стаття є на підбадьорення, а друга єретична, в якій є та отрута. Тому потрібно, щоб ви знали, що є Христовою наукою.

(З наук Патріарха Іллі)