Ісусова влада є влада вічна

Ісая 53: «Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об'явилось? Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в Ньому ні виду, ні краси, - ми бачили Його, - ні вигляду принадного не було в Ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми Його нізащо мали». Тут є наперед сказано про Його терпіння: «Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги» - це все стосується Ісуса. 

«Та Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього». Тут сказано про Нього, як про Спасителя: «…провини нас усіх Господь поклав на Нього», також сказано: «Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою». Тут є сказано про наше свавілля, про те що ми не маємо зв’язку з Богом, ходимо своїми дорогами. Ми не мусимо нікого вбивати чи обкрадати, але Бог не може через нас діяти, тому що ми не хочемо Його слухати, ми ходимо своїми дорогами. Людина скаже: «Я не пияк, не чужоложу,…», але якщо я є свавільник, то Бог не може мене використовувати, Він не може через мене робити чуда, ані не може спасати душі так як би міг, тому що в кризовій ситуації я скажу Йому - «ні» і Христос тільки болісно заплаче. Тому ми постійно мусимо робити покаяння: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий помилуй мене грішного, я згрішив, я є свавільник, я знову поступав по-своєму».

Іс. 53, 5: «Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані». Кожне те слово вказує на Ісуса Христа.

Іс. 53, 7-10: «Його мордовано, та Він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть Його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав Він уст. Насильно, скорим судом Його вхопили. Хто з Його сучасників думав, що Його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого Його побито аж до смерти? Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями Його могила, хоч Він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у Нього. Та Господь схотів придавити Його стражданням. Якщо Він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука Його вчинить успішно волю Господню». Ми маємо це духовне потомство, ми є дітьми Божими тоді, коли приймаємо Ісуса. Потім там є сказано про Ісуса, як про Божого Сина:

Пс. 2, 7: «Оповіщу про постанову. Господь сказав до Мене: “Син мій єси Ти, Я породив Тебе сьогодні». Отже тут є вказано на те, що Ісус є власним Сином Божим, що Він є Бог від Бога, Світло від Світла. Ми є адоптовані сини Божі через те, що ми прийняли Ісуса, але Він є правдивий Бог, Він є правдивий Божий Син.

Іс. 7, 14: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить Сина і дасть Йому ім'я Еммануїл». На Боже достоїнство Месії тут вказує ім’я «Еммануїл», що означає «Бог є з нами». Тут є вжито слово «Еммануїл» - «Бог є з нами». Тут знову є вказано на Пресвяту Богородицю і на народження Ісуса, що Він буде народжений з Діви, так як ми це визнаємо і у молитві «Вірую».

Дан. 7, 13-14: «Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Чоловічий; дійшов Він до Ветхого деньми, і приведено Його поперед Нього. І дано Йому владу, славу й царство, і всі народи, племена та язики Йому служили. Влада Його - влада вічна, що не минеться, і царство Його не занепаде ніколи». Тут є сказано про те, що влада Його - влада вічна. Влада Леніна, Сталіна, Гітлера, різних царів, Римських кесарів або будь кого іншого – закінчилась, але Ісусова влада є влада вічна. Він має владу над людськими душами.

(З науки Патріарха Іллі)