tag:blogger.com,1999:blog-17503430852755421022024-02-08T20:44:22.641+02:00Живе СловоНе самим хлібом житиме людина,а кожним словом, що виходить з уст Божих (Мт. 4,4)Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.comBlogger22125tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-30776681433923897492015-02-22T19:20:00.000+02:002015-02-22T19:20:00.105+02:00Ісусова влада є влада вічна<div style="text-align: justify;">
Ісая 53: «Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об'явилось? Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в Ньому ні виду, ні краси, - ми бачили Його, - ні вигляду принадного не було в Ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми Його нізащо мали». Тут є наперед сказано про Його терпіння: «Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги» - це все стосується Ісуса. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
«Та Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані.<a name='more'></a> Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього». Тут сказано про Нього, як про Спасителя: «…провини нас усіх Господь поклав на Нього», також сказано: «Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою». Тут є сказано про наше свавілля, про те що ми не маємо зв’язку з Богом, ходимо своїми дорогами. Ми не мусимо нікого вбивати чи обкрадати, але Бог не може через нас діяти, тому що ми не хочемо Його слухати, ми ходимо своїми дорогами. Людина скаже: «Я не пияк, не чужоложу,…», але якщо я є свавільник, то Бог не може мене використовувати, Він не може через мене робити чуда, ані не може спасати душі так як би міг, тому що в кризовій ситуації я скажу Йому - «ні» і Христос тільки болісно заплаче. Тому ми постійно мусимо робити покаяння: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий помилуй мене грішного, я згрішив, я є свавільник, я знову поступав по-своєму».</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Іс. 53, 5: «Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані». Кожне те слово вказує на Ісуса Христа.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Іс. 53, 7-10: «Його мордовано, та Він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть Його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав Він уст. Насильно, скорим судом Його вхопили. Хто з Його сучасників думав, що Його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого Його побито аж до смерти? Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями Його могила, хоч Він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у Нього. Та Господь схотів придавити Його стражданням. Якщо Він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука Його вчинить успішно волю Господню». Ми маємо це духовне потомство, ми є дітьми Божими тоді, коли приймаємо Ісуса. Потім там є сказано про Ісуса, як про Божого Сина:</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Пс. 2, 7: «Оповіщу про постанову. Господь сказав до Мене: “Син мій єси Ти, Я породив Тебе сьогодні». Отже тут є вказано на те, що Ісус є власним Сином Божим, що Він є Бог від Бога, Світло від Світла. Ми є адоптовані сини Божі через те, що ми прийняли Ісуса, але Він є правдивий Бог, Він є правдивий Божий Син.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Іс. 7, 14: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить Сина і дасть Йому ім'я Еммануїл». На Боже достоїнство Месії тут вказує ім’я «Еммануїл», що означає «Бог є з нами». Тут є вжито слово «Еммануїл» - «Бог є з нами». Тут знову є вказано на Пресвяту Богородицю і на народження Ісуса, що Він буде народжений з Діви, так як ми це визнаємо і у молитві «Вірую».</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Дан. 7, 13-14: «Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Чоловічий; дійшов Він до Ветхого деньми, і приведено Його поперед Нього. І дано Йому владу, славу й царство, і всі народи, племена та язики Йому служили. Влада Його - влада вічна, що не минеться, і царство Його не занепаде ніколи». Тут є сказано про те, що влада Його - влада вічна. Влада Леніна, Сталіна, Гітлера, різних царів, Римських кесарів або будь кого іншого – закінчилась, але Ісусова влада є влада вічна. Він має владу над людськими душами.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З науки Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-57825251467719014432015-02-20T19:17:00.000+02:002015-02-20T19:17:00.688+02:00Єресі – це духовна проказа<div style="text-align: justify;">
Єресі – це духовна проказа. Це актуальна річ, яка стосується науки про Ісуса Христа. Це означає, що ми повинні мати чіткий погляд на сучасні єресі. Це дуже важливо. Цього не мають ані студенти теології, ані доктори в Римі – просто ніхто. Це є спеціальний дух. В рамках «пошани» ми не маємо права знати про наших неприятелів. Ми повинні закрити собі очі, хлопати їх по спині, відкриватись їм і очікувати коли вони засунуть нам ніж у спину. А це є пошана до інших релігій. Це є злочин. Наслідком того є те, що багато хто говорить начебто християнство, буддизм, індуїзм і всіляке чарівництво це одне й те ж, що це є паралельні дороги до спасіння. Але це є єресі. Апостол Павло говорить: «Те, що жертвують погани, вони жертвують демонам». </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
В цій брошурці є свідчення про так званого «далай-ламу». Це трагедія! Хто він є? Хто спричинив йому таку популярність? <a name='more'></a>Коли в Німеччині була драбина популярності, чи знаєте хто отримав перше місце? – Далай-лама. Але хто такий далай-лама? – Це є антихрист. Він має титул – «його святість», але тут не йдеться про цей титул. Він вважає себе богом на тому ж самому рівні, що й Ісус Христос. Коли у 1986 році була так звана «молитва за мир» - це було згіршенням для цілого християнства. Таким чином обманули, втягли до пастки всіх, тим що «потрібно молитись за мир». Але тут не йшлося про жоден мир, а йшлося про маніпуляцію та обман. А потім сказали, що якщо святіший отець молився зі всілякими чарівниками, значить є один бог і всі до нього можемо молитися, будь-яка молитва - однакова. Я не перебільшую. Плодами Асижу є смерть, розклад католицької Церкви і християнства та згіршення. Далай-лама сказав, що він в Асижі почувався, як головне божество, що він там зробив собі так звану «мандалу» і що до цієї «мандали» є включений і папа, але папа є його підлеглий з усім своїм християнством, тобто він вважає папу за свого раба. А ліберальні теологи, які відпали від Бога, які навчилися лише «крутити», звичайно що штучно зроблять з цього пропаганду, начебто християнство і поганство є одне і те ж. Але воно цим не закінчиться, тому що поганство має єдину мету – зліквідувати християнство. Звичайно що руху Нью Ейдж і Євросоюзу, які ліквідують християнство, перешкоджає правовірне християнство. Мертве християнство, яке не вірить ані в Бога, ані в Христа їм не перешкоджає. Звичайно, вони будуть про це говорити… Тепер я переглядав Ватиканські документи про екуменізм – це щось жахливе, ці люди ще більші «крутії», ніж люди у світі. Вони скажуть: «Так, Христос є єдиний Бог…» і ще так впевнено це скажуть, навіть ми не зможемо це так чітко довести, а потім почнуть говорити про діалог, вкінці чого буде такий висновок: ми повинні разом молитися з буддистами і індуїстами і що врешті це все одне й те ж. Бачите, це є той так званий «релятивізм». Це, я б сказав, звичайнісінький, систематичний обман: людина під якимось поняттям розуміє певне значення, але вони під цим поняттям мають зовсім інше значення. Ми скажемо: «Христос є Бог», а єговісти також скажуть, що Христос є бог, але вони вже не вважатимуть Ісуса за правдивого Бога - Єдинородного від Отця. Зовсім ні, вони скажуть, що він є бог, як і ми. Та вони це не скажуть тоді, коли ловитимуть до пастки душі, але потім, коли цю душу вже зловлять, тоді скажуть… А ще гіршими ніж єговісти є ці ліберальні теологи.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-9710256908048820172015-02-18T19:15:00.000+02:002015-02-18T19:15:00.577+02:00Ісус – Божий Син<div style="text-align: justify;">
Мт. 12, 40-41: «Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялись на проповідь Йони, а тут є – більше, ніж Йона! Цариця з півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона!» Він є більший ніж Йона, більший ніж Соломон. А то Ісус каже Сам про Себе. Він свідчить, що Він дійсно є Божим Сином.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мт. 22, 42-45: «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Кажуть Йому: «Давидів». Він до них мовить: «Якже Давид у надхненні називає Його Господом, кажучи: «Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги. Коли отже Давид Його Господом називає, то як Він може бути його сином?» Тут є також дуже сильний доказ, Ісус має спір з садукеями, з законниками і також з фарисеями.<a name='more'></a> Ісус сам ясно вказує: «Якщо маєте Старозавітні пророчі книги, то вони вказують на Мене. За кого Мене вважаєте?» Ісус вказує, що Він є правдивим Богом, що Він є Єдинородним Сином Небесного Отця. Тут вказує на таємницю Найсвятішої Трійці. Ця таємниця в Старому Завіті була закрита. Ісус нам об’явив таємницю внутрішнього Божого життя. Він, який став людиною. Він – Бог, взяв на Себе нашу природу. Також він нам вказав на таємницю Св. Духа. Ми були охрещені в Ім’я Найсвятішої Трійці. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мт. 4, 11: «Лишив тоді Його диявол. І ось ангели приступили й почали Йому слугувати». Перед тим говориться, що Ісус був спокушуваний дияволом в пустині. Диявол спокушав Його через Боже слово, тобто перекручував Йому Святе Письмо. Це роблять і сьогоднішні теологи. Вони перекручують Святе Письмо. Цитують Святе Письмо, але не до належної ситуації. Так само роблять свідки єгови і сучасні модерні теологи. Вони просто перекручують Боже Слово. А як Ісус воював з дияволом? Він знову ж таки використовував Боже Слово. Він говорив: «Написано бо…» Диявол Йому сказав: «Кинься до долу, написано бо: Бог сказав ангелам, щоб тебе охороняли. Нічого Тобі не станеться», але Ісус сказав: «Не будеш спокушати Господа, Бога твого». Він сказав: «Так є написано, не будеш спокушати». Ісус нам показує, як маємо боротися з дияволом, як ми повинні використовувати Святе Письмо. Повинні його використовувати в Дусі Божому. І там є написано, що коли ця боротьба закінчилася то «приступили ангели й почали Йому служити», тобто, щоб Йому служити. Ангели, до певної міри, служать і нам, вони нас охороняють. Але тут є щось інше. Нам служать тому, що Бог так наказав, щоб вони нас охороняли. Це не означає, що ми більші ніж ангели, але Ісус є більше ніж ангели. Вони Йому служать, як Божому Сину. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мт. 26, 53: «Чи гадаєш, що Я не міг би попросити Отця Мого, і Він зараз же не дав би мені більш, як дванадцять легіонів ангелів?» Ісус говорить, що Небесний Отець міг би це вчинити. Я міг бути захищений, але тут є інше намірення Небесного Отця, з яким Ісус ототожнюється. А цим наміренням є наше спасіння, і воно з’єднане з терпінням Ісуса. Ісус відмовляється від цієї «духовної допомоги». </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мт. 24, 36: «А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, - лише один Отець». Ще перед тим говориться про кінець світу, що ні Син не знає, коли він настане, ані ангели небесні. Ісус цього не знає, як людина, але як Бог знає це, тому що, якщо знає про це Отець то й Він це знає. Але ангели Божі цього не знають. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мт. 23, 34-36: «Тому – то посилаю до вас пророків, мудреців і книжників. Ви деяких з них уб’єте й розіпнете, а деяких бичуватимете по своїх синагогах і гонитимете з міста в місто, щоб таким чином упала на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між святинею і жертовником. Істинно кажу вам: Усе це впаде на цей рід!» Він посилає пророків! Тут говориться про те, що Він діє в Божому авторитеті. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мр. 2, 27-28: «І каже до них: «Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, тож Син Чоловічий Владика й над суботою».» Бог встановив суботу, тобто святий день, а Ісус спокійно порушував цю суботу. В суботу оздоровляв хворих і робив це свідомо. По перше для того, щоб доказати, що Він є Господом над суботою. Він є законодавець. А той хто дає закони, той може робити винятки з законів. Він є Господом. Закони є згідно Нього, а Він може їх змінювати. Він є Господом над суботою. Він в суботу оздоровляв хворих, а фарисеїв це дуже нервувало. Вони говорили: «Тиждень має шість робочих днів: тоді йдіть, але в суботу не йдіть. Не дозволяйте, щоб в суботу вас оздоровляли». А Ісус каже: «Якщо тобі осел впаде до ями, то що, ти не витягнеш його в суботу?» А коли оздоровив жінку, яка була крива 18 років, то каже: «Хіба вона не має бути визволена від демона, який її мучить вже вісімнадцять років?» Він вказує, що Він є Господом над суботою. А цим Господом є тільки Бог і ніхто інший. Коли будемо вчити Старий Завіт, усвідомимо цю атмосферу, то побачимо, що Ісус свідомо порушував суботу, щоб доказати, що Він є Господом і суботи, що Він є дійсно Богом.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-37355478365184520682015-02-16T19:14:00.000+02:002015-02-16T19:14:00.139+02:00Підступність боротьби за душі<div style="text-align: justify;">
Я пам’ятаю, як п'ятнадцять років тому мав чітку проповідь про першу Божу заповідь. Це була харизматична конференція на Словаччині, де були присутні приблизно чотири тисячі людей, і я чітко говорив про Божі заповіді. Коли я закінчив, підійшов до мене один чоловік і говорить: «Ви дуже гарно говорили, але що Святіший Отець в Асижі?» Боже Слово, Божі закони і традиція Церкви є більші ніж папа і він не може нищити Божі закони. А він зробить жест, як впливова особа… Тоді скажіть нам, що цей жест пояснюється так, що християнство і поганство є одне й теж. А ви скажіть, чи ви з цим згідні? Якщо так, то ви є виключені з Церкви! Так само, як і папа Гонорій, тому що нищите суть Церкви! А ви так поводитеся ніби й нічого не сталось. Ви зобов’язані сказати чітке слово, тому що тут йдеться про цілу Церкву! Ви є той, який повинен, як заступник Христа, захищати Церкву, а не давати згіршення, яким нищите суть Церкви! <a name='more'></a>Звичайно, в Церкві були різні папи, деякі з них мали навіть дітей: Олександр VI і інші, але вони не проголошували єресі». Я захищаю Божу Євангелію і захищаю церковну традицію святих апостолів, мучеників, святих отців: те, що було Церквою дві тисячі років, те що захищали всі папи! А зненацька, на мене дивляться кажучи: «Ти є бунтівник». Де ми опинились?! </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Таке згіршення папа дав в Асижі. Тому ми багато разів в своїх листах писали: «Святіший отче Бенедикте, ви зобов’язані робити покаяння за свого попередника!» А до польських єпископів пишемо: (жоден польський шовінізм. «О-о-о, ми маємо папу поляка, ура! Буде святий!») «Жоден святий не може бути, тому що дав велике згіршення! За період його папства відпало найбільше християн!» Те, що він робив різні відвідини, їздив по світі, це ще не є святість. Те, що був популярний і став відомий, це ще не є святість. Скоріше по смерті він мав би бути виключений з Церкви, подібно, як Гонорій I: через двісті років був виключений з Церкви. Це чекає і його і не можливо, щоб він був святим. Він дав найбільше згіршення в цьому столітті. Те, що він почитав Пречисту Діву Марію це є добре, і те, що мав ці візити це в порядку, але він дав згіршення. А ми тепер не можемо захищати Церкву через його жест! Тому за це мусить робитись покаяння, за будь-яку ціну, і ми постійно це повторюємо перед цілою Церквою, по-іншому не може бути, бо інакше Церква вже не є Церквою. Мусить це відбутись. Цей жест - це є удар мечем у спину Церкви. А на теологічних факультетах, (я там викладав), на всіх лекціях повторяється одне, тільки одне: «Другий Ватиканський Собор… Пошана до інших релігій… Асиж...» Студенти теології ні про що інше не знають, тільки про це. Тобто вони знають одну річ, що ми самі не маємо права знати хто ми є, а якщо ми би хотіли комусь проповідувати Живого Христа і навертати когось то це вже була б дискримінація поган, коли ми скажемо ким ми є.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-71837316208676877672015-02-14T19:11:00.000+02:002015-02-14T19:11:00.073+02:00Чому ті, які мають захищати не захищають?<div style="text-align: justify;">
Ми молимося за воскресіння України. Коли бачимо як морова проказа нищить в середині Церкву, то людина би над тим плакала. І нема нікого, хто б захищав Церкву. Чому? Тому, що вже сорок років, для того, щоб хтось став єпископом, то це мусів бути священик який є т.зв. «відкритий для світу». Тобто, це вже мусів бути зрадник Христа, але про це ніхто не мав права говорити. Тобто, це мусів бути професійний крутій, який умів перед віруючими гарно говорити про Христа, але в суті зовсім в Нього не вірить. В суті є Юда. Або вибирали таких типів, які є боягузами, що коли на них «тупнеться ногою» то вони підпишуть засуд смерті над собою і зрадять Христа. Так звані «послушні люди», але які слухаються тих, хто має владу, не Бога, для Бога вони нічого не зроблять. А якщо такі типи є при владі, то так приготувалася система, яка під послухом розклала Церкву. Щоб була внутрішньо розкладена Церква.<br />
<a name='more'></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Коли впав комунізм,… я ще так живо пригадую як це було в Чехії, - це був 1989 рік, згадую 17 листопада, це була п’ятниця, тоді я їхав до Праги, і тоді настала ця т.зв. «оксамитова революція». Я не мав там бути, але випадково приїхав туди, мав певну зустріч. Відразу після цього було рішення, щоб покликати святішого Отця до Чехословаччини. І нараз трапилося, що другого лютого стає відомо, що його святість відвідає Чехословаччину, але не папа, але інша «святість» - далай-лама, і що з ним буде медитувати президент Гавел цілий день. Пригадую, по телебаченні показували як він (далай-лама) зустрічається з Чеським кардиналом і з диявольським усміхом дає йому хомут, тобто вінок. Я йому в той день сказав: «Ви в цей день нашу Церкву відали під владу демонів!» І тріснув телефоном. Далай-лама вважає себе за Бога, він є антихрист, він вважає себе чотирнадцятим перевтіленням якогось божества.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ми живемо в час, коли маємо свідчити про Христа. Згадаймо зі Святого Письма про матір синів Макавеїв: мала семеро синів і на її очах мучили її дітей, одного за другим - відрізали їм вуха, пальці, члени, ноги, страшним способом їх мучили, а вона дивилася на це і підбадьорювала їх: «Витримайте! Той який дав вам життя через мене, Він має силу вас воскресити, пам’ятайте про вічне життя, не зрадьте Бога і Його закони, будьте вірними!» Того дня замучили семеро синів, а вкінці і матір. Це дано нам як приклад. Перші християни ліпше йшли на смерть, ніж мали кинути хоч одне зернятко кадила демонам. А ми обіймаємося з далай-ламою, він нам дає хомути магічні, а не нам, але людям які мають ключові місця в Церкві. А чому відразу після падіння комунізму він приїхав на ці землі? Для того, щоб внести цілу силу демонів і прокляття на той народ і знищити християнство. А ті сліпі прелати: «О-о-о, це є модерне… Це тепер в моді…» А він (далай-лама) був наглий. Він знав, що найперше має зманіпулювати папу, тому зробили молитву за мир в Асижі і вже тоді ніхто не міг захищатися. Кардинали єпископи і священики сказали: «Ну, папа молився з далай-ламою і звичайно, що ми можемо також». А потім дивуєтеся, що в Фатімі поставили жертовник богині Калі… Це не є богиня, це є демон. Прошу дуже, в Фатімі! А місцевий єпископ сказав: «Ну так, потрібно, щоб ми проводили екуменізм». «Ти не знаєш основні правди християнства, ти відпав!» Але він посилався на папу.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-62478770320146511572015-02-12T19:10:00.000+02:002015-02-12T19:10:00.156+02:00І Слово було - Бог<div style="text-align: justify;">
Ів. 20, 31: «А ції - списано, щоб увірували ви, що Ісус – Христос, Син Божий, а увірувавши, - щоб мали життя в Його Ім’я». Тут ясно написано чому було написане Святе Письмо, ким є Ісус. Він є Божий Син, а Святе Письмо написано для того, щоб ми повірили і мали вічне життя. Це є суть цілого Св. Письма, і це є найважливіше питання, яке стосується кожного з нас.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів. 1, 14: «І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу Його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого». «Славу Єдинородного від Отця» – отже те слово «Єдинородного від Отця»; І ми є Божі діти, але ми є адоптовані діти. Ми є Божі діти, але наша суть є людська. Ми приймаємо Божество через віру в Ісуса Христа. Ми так звано «обожествені», але тому, що ми прийняли Христа, який є Богом і Божим Сином, тому що ми з’єднані з Ним. <a name='more'></a>Самі з себе ми не є Божими Синами, ми є синами Адама і Єви, є люди, але Бог став людиною, щоб нас викупити, як говорить св. Августин «Бог став людиною, щоб людина стала богом». Тут написано, що Ісус є Єдинородний.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів.1, 18: «Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, - Той об’явив». Знову тут використано слово «Єдинородний Син». </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів.1, 16: «Від Його повноти прийняли всі ми – благодать за благодать». Ми від Нього прийняли повноту ласки. Тут говориться, що Він є Єдинородний Син Божий.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів.1, 1: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог». Тут ясно сказано що споконвіку було «Слово». Замість «Слово» дамо «Ісус», і так це розуміє ціла церковна традиція – однозначно. І це є правильне пояснення, яке виходить з самої суті Святого Письма. Там є сказано: «…і з Богом було Слово»: тут є Бог і відразу говориться про «Слово». А тепер говориться, що є те «Слово»? А те Слово є Бог! Тут є добре мати Грецький оригінал, тому що вони скажуть: «не Бог», але скажуть: «а то Слово було Боже». Вони так скорегують це слово і змінять цілковито значення. А так роблять і ліберальні теологи. Вони є професійними крутіями. Добре, але подивімося до оригіналу, а там є написано «Теос», тобто «Бог», «…а те Слово було - Бог», тобто тим Словом є Ісус і ніхто інший.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-18789707975155259552015-02-10T19:06:00.000+02:002015-02-11T19:08:01.334+02:00Ісус Христос – мій Бог<div style="text-align: justify;">
Ісус приймає пошану, щоб перед Ним клякали. А це робили тільки перед Богом. Певне, поганські урядовці також вимагали, щоб перед ними клякали, але вони себе вважали себе за богів, але фальшивим способом. Вони не були Богом. Вони вимагали собі такої пошани, але та пошана їм не належала. Вони служили демонам, не мали нічого спільного з Богом. А демони вимагали також, щоб їм надавалася Божа пошана. Вистачало, щоб тільки зернятко кинулося тим божкам. І перші християни краще йшли на смерть, ніж би мали кинути одне зернятко кадила перед ідолами. Тому що знали, що «Єдиному Богу будеш поклонятися». І християни кланялися перед Ісусом, а не перед демонами. Яка це пастка?! Є певні вправи в йозі, наприклад, під час яких поклоняються сонцю і під час того промовляється ще певна молитва, в якій говориться що кланяються сонцю, а це ідолопоклонство. Диявол вимагає для себе Божої пошани, а ми християни не маємо йому її давати. Ми маємо вшановувати тільки Бога. Та пошана належить також Ісусові, бо Він є правдивий Бог. <a name='more'></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>Мт. 15, 25: «Та ж підійшла і, вклонилась Йому в ноги, каже: «Господи допоможи мені» ».</i> На багатьох містах в Св. Письмі є написано, щоб перед Ісусом падали на коліна. Тут говориться про жінку хананейку, яка прийшла до Ісуса. Вона просила Ісуса, щоб Він допоміг її дочці, бо біс мучить її дочку. Та жінка знала що Ісус є сильніший ніж демони. Вона впала перед ним на коліна. Декілька разів апостол Петро падав перед Ним на коліна. «Каже: Господи відійди від мене бо я грішна людина». Наприклад, коли чудесним способом були зловлені ті риби. І тоді, коли Воскреслий Ісус з’явився біля Генезаретського озера. І коли запитував Петра, чи любить Його. Чи любить Його більше ніж інші. І ті прокажені впали перед Ним на коліна, а Ісус всіх десятьох оздоровив. Ісус не казав: «встань, Я звичайна людина». Пошана Божа належить тільки Богові. А євреї на це були чутливі. Вони знали, що пошана приклякнути належить тільки Богові. Але для євреїв клякнути це був знак пошани, бо знали з Закону що тільки Єдиному Богові будеш покланятися, а поклонятися перед людиною вважали за ідолопоклонство. Апостол Петро клякнув перед Ісусом. Бачимо, що Ісус дійсно виступає як правдивий Бог.</div>
<div style="text-align: justify;">
<i>Мт.28, 18-20: «Ісус же приступив і промовив до них: Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть отже і зробіть учнями всі народи: христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку». </i>Отець, Син і Дух Святий мають ту саму Божу природу, але Ісус одночасно є і людським Сином. Він ту Божу силу, навіть тим, що став людиною, приймає як людина, тобто Він є правдивий Бог, але й правдивий чоловік, і як чоловік має владу над всім. Найбільшу владу в небі й землі. Єговісти перекручують і говорять, що він є на рівні архангела Михаїла, але Він є більше ніж архангел Михаїл чи архангели. Він є власний Син Божий, одної суті з Отцем.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>Мт.9, 2: «І от принесено до Нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: «Бадьорися, сину, твої гріхи відпускаються. Та тут деякі з книжників заговорили між собою: «Він хулить». Ісус, знавши їхні думки, каже: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, - чи сказати: Встань і ходи! Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», - каже розслабленому: «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому». Встав той і пішов до свого дому. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям»».</i> Ісус сказав: «прощаються тобі твої гріхи», а євреї добре знали, що прощати гріхи може тільки Бог, тому зразу згрішилися. А Він зразу сказав : «Чому ви лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати, прощаються тобі твої гріхи чи встань і ходи?». Вони добре знали, що одне і друге може зробити тільки Бог. Простити гріхи може тільки Бог і оздоровити того паралізованого може тільки Бог. Але Ісус каже: «щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», каже: «встань і йди». Він не сказав «Ну, але Я символічно думаю про це прощення гріхів, Я не можу прощати». Священик також прощає гріхи, але не робить це своєю силою, але робить то силою Ісуса, він заступає Христа. Священик не помер за мої гріхи, за мої гріхи помер Ісус. Тому священикові та влада дана Ісусом. Він сказав до апостолів: «кому простите гріхи, тому простяться, а кому затримаєте – затримаються». Звичайно той священик мусить бути правовірний. Якщо священик заперечує Божество Христа - сам є апостат і не може вам простити гріх, і Служба Божа, яку він служить не є правосильна. Якщо з’єднається з єресями, які заперечують Божество Христа ставлять під сумнів Божество Христа і інші основні правди, то та людина автоматично виключається з Церкви. І коли це оприлюдниться, то тим це тільки публічно завершує. Ми робимо це так, що тому священикові пошлемо лист. Чи то вже є єпископ чи кардинал, і скажемо: «ти мусиш визнати віру в Ісуса і мусиш відректися єресей, які заперечують Божество Ісуса, якщо того ти не зробиш, то тим самим вказуєш що заперечуєш Божество і залишаєшся в єресі. А той внутрішній стан, в якому ти вже є оприлюднюється і звершується. Якщо тебе ніхто не запитав то ти міг крутити, але коли тебе хтось чітко запитав, тоді мусиш сказати так або інакше». А якщо відречеться, ми це тільки оприлюднюємо. Такий чоловік не служить право сильно і згідно традиції є виключений з Церкви, а то вже все одно чи то є єпископ чи священик чи кардинал. Там вже не діють церковні закони, там діють Божі закони, вони мають більшу вартість. Церковні закони є також на єретиків. В Західній Церкві кожен, хто стається єретиком, автоматично є виключений з Церкви, а в Східній Церкві це ще в судовому процесі мусять доказати. Тобто в Східній Церкві автоматично це не діє. Той церковний закон не діє автоматично, але Божий діє! Боже прокляття «Хто проголошує інше Євангеліє нехай буде проклятий» (Гал. 1, 8), воно діє і на католика, і православного, і протестанта. Увага! Для кожного! Така людина сама себе виключила, але це мусить хтось оприлюднити, щоб люди про це знали. Якщо, ті які виконують функції пастирів, є зрадниками , то потрібно, щоб вівці знали про це. Тому, що це важлива річ, бо це стосується мого спасіння. Кожна овечка повинна знати хто є її пастир. Чи слухається цей пастир найвищого пастиря Ісуса і за кого вважає Ісуса? Якщо відрікається Ісуса, то я мушу відректися того пастиря. Я не хочу йти до пекла! Я мушу мати правовірного пастиря!</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-33621342325749654662015-02-08T14:59:00.000+02:002015-02-08T14:59:00.174+02:00Бог - мій Створитель<h4 style="text-align: justify;">
<span style="color: #660000;">Божий план любові </span></h4>
<div style="text-align: justify;">
Наша думка є духовна. Ми не можемо її зважити скільки грам вона важить, ані не бачимо чи вона є синя чи зелена, і не можемо її поміряти, чи вона має сантиметр чи метр, але не зважаючи на це вона існує. А втілена думка це є, наприклад, цей дім, чи ця книжка і всі інші речі, - це є людське діло, це зробила людина. Мудро це зробила, роздумувала, перевіряла закони які є, а потім це реалізувала. Але найперше все це було в думці. А в Божому думанні також був цілий всесвіт перед тим, як Він його створив. І в цьому Божому думанні була думка і про тебе. Боже Слово каже, що Бог від віку думав про тебе і знав що створить тебе в цьому часі. В часі, який для тебе буде найоптимальнішим, щоб ти спас свою душу. Щоб ти міг працювати для Нього, свідчити про Нього серед многоти мільярдів людей цього світу. <a name='more'></a>Господь має особисте відношення до тебе. Ти вже від віку був в Божій думці. Але це щось інше ніж те, що було з Ісусом. Ісус є правдивим Богом. Він з Отцем творить одне Божество. Він не є сотворений, як у «Вірую» молимося «не сотворений», але є однієї природи з Отцем. А ми - створені. Справді, Бог думав про тебе вже споконвіку, тому що любить тебе більше, ніж ти любиш самого себе. Тому, також, ради тебе дав свого Сина, щоб ти не загинув, але мав вічне життя.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<div align="right" class="MsoNormal" style="text-align: right;">
<i><span style="font-size: 13.5pt;">(З наук Патріарха
Іллі)<o:p></o:p></span></i></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-214886014881539552015-02-06T14:53:00.000+02:002015-02-06T14:53:00.260+02:00Почни використовувати життєві ситуації<div style="text-align: justify;">
Цю єдність ви самі мусите засмакувати. А це спізнаєте тоді, коли будете входити до безсильності з Христом. Коли будете проживати співрозп’яття з Христом. До цього нас змушує кожен день. Але часто ці життєві ситуації ми не вміємо використати. Ми те життя проживаємо так, немов би його проспали. Тому потрібно, щоб ми хоча б навчились ті певні терміни, які є в Св. Письмі. Наприклад «Разом з Христом я є розп’ятий». Це станеться такою побожною фразою і воно є до нічого. Але під тим певним терміном я мушу мати особистий досвід. Я маю відкрити суть, тобто того Духа, який є за цим словом, тобто це слово має втілитися в мене. І вистарчає декілька таких принципів з Євангелія, щоби ви мали з ними досвід, а потім ви будете в силі звіщати Боже Слово. Не як ті, що навчилися якихось психологічних трюків чи якоїсь зовнішньої дії, але ви будете в силі. Чому? Тому що Бог буде діяти через вас. <a name='more'></a>Якщо ви навчитеся цілковито довіряти Йому, якщо ви навчитеся практично до Його рук вкладати свої проблеми... Ви мусите співпрацювати. Ісус хоче і ваших рук і вашого розуму, але хоче, щоб в кризовій ситуації ви дали Йому свою волю, щоб Він міг просвітлити цю вашу волю, щоб ви могли з’єднати свою волю з Ісусовою волею, а потім Він може діяти, щоб ви Йому дозволили ввійти до конкретних життєвих ситуацій.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-28489528007381071912015-02-04T14:51:00.000+02:002015-02-04T14:51:00.291+02:00"Щоб спізнали ви й увірували, що Отець у Мені, і Я в Отці» (Ів 10,38)<div style="text-align: justify;">
Ісус відкидає звинувачення в тому, що Він каже богохульство, але вимагає віри і вказує на свідчення Отця. Ісус каже, що ті чуда доказують, що те, що Я говорю є правдою, що за Мною є Мій Небесний Отець. Я не говорю богохульство, Я є Божим Сином, а те що ви це відкидаєте - це вже ваша справа. Поставимо питання: Чому розіп’яли Христа? Тому що допустився якогось злочину? Нічого такого. Коли над Ним був суд то первосвященик сказав до Нього - присягнися мені перед Богом, щоб ти сказав чи ти є Божим Сином чи ні. Ісус сказав: «Ти це сказав». Вони могли крутити: «Ти це сказав, але так то не є... ». Але Ісус тим сказав: «ти це сказав і так воно є». А первосвященик сказав: «Ви чули?» Сказав це перед сімдесятьма членами синедріону: «Ви чули, що він богохулив! Що судити?!» А всі закричали: «Він гідний смерті!» Тобто Він був засуджений за те, що ясно, офіційно сказав: «Я є Божий Син, Я є Месія».</div>
<a name='more'></a><div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів. 10, 38: «Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у Мені, і Я в Отці». Ісус це говорить під час останньої вечері. Це маєте від 13 до 17 глави від Івана. В 14 главі, від 9 до 14 вірша, Ісус говорить про взаємне відношення, або таке, яке проникає між Отцем і Сином. Теологи використовують такий грецький темін: «періхорезе», або латинський: «чіркум інчесіо». Це означає «взаємне проникнення», що Отець є в Мені, а Я в Отці. Це є те «періхорезе». Він говорить про цю єдність. І в нас є Бог. Ісус каже: «Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров...». Ви були сьогодні до святого Причастя і до вас також це відноситься: «Він є в мені, а я є в Ньому». Але це щось інше, ніж відношення між Сином і Отцем. Син має власне Божество і це Божество є єдине, але є три особи, а Божество - одне. Бог один, але в трьох особах. Ми також Божі сини, але адоптовані. Ми не є боги, ми люди, але коли приймаємо Ісуса то приймаємо те божество. Св. Письмо говорить: «Ви боги», але через те, що ми прийняли Боже слово, а Слово сталося тілом, а тим Словом є Ісус, тобто тим, що ми прийняли Ісуса. «Тим які Його прийняли дало право стати Божими дітьми», спадкоємцями Божого Царства. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<i><div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</i>Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-30464103077587333462015-02-02T14:34:00.000+02:002015-02-02T14:45:45.419+02:00Реформу треба почати від себе<div style="text-align: justify;">
Св. Катерина Сієнська настановляла папу. Вона мала тоді двадцять п’ять чи тридцять років, бо в тридцять три вже померла. Вона завжди йому писала:<i> «Виконуйте свої обов’язки».</i> А те саме говоримо папі і ми: <i>«Виконуйте свої обов’язки! Екскомунікуйте Івана Павла ІІ. Тому що з тим Асижем так не може бути». </i></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ми розглядаємо Христове Божество. Цього, на жаль, на теологічному факультеті професор не скаже студентам так чітко і відкрито як воно є. Боже Слово каже: «Правда вас визволить». Ми повинні цю правду знати, щоб ми бунтувалися проти зла і гріха, і щоб хотіли очистити Церкву і, звичайно, почали самі від себе. Як я вам і сказав, що коренем всього зла є первородній гріх в нас, та інфекція яка є в нас. Якщо хочемо реформувати Церкву, то мусимо найперше реформувати себе. Це я роблю сорок чотири роки. І ви це робіть. <br />
<a name='more'></a>Почніть від себе, а тоді зможемо реформувати й інших. Так само це робив апостол Павло. А якщо людина не хоче собі признати той гріх який в нас є, той гріх, який нас поневолює, не хоче признати його в маленьких речах... На цю тему міг би говорити аж до ранку в конкретних прикладах. А це може собі усвідомити кожен особисто. Ісус чітко сказав: «Відречись себе, візьми свій хрест і йди за Мною». Чи буде це кардинал чи «бомж», або якась жінка, чи дитина - все одно. Це відноситься до кожного і в кожній добі: «Відречись самого себе». Тут не йдеться про те, щоб один раз відректись і буде спокій. Це є процес, який триває щоденно, а не лише один раз, але багато разів в різних ситуаціях я мушу відрікатися: те що пограю, те що знову згрішу думкою, або словом чи ділом, чи не знаю як - постійно мушу робити покаяння. Дорога до святості є дорогою постійного покаяння, зміни мислення. Це не означає, що маєте стати на стовп, як ті стовпники там стояли в минулому, або мати якесь містичне видіння, чи хотіти мати стигмати як о. Піо. Справді, Бог може це комусь дати, але це лише для святого видовища, щоб Бог показав що Він є всемогутній. Це є для нас і для інших. Але в о. Піо чи в інших святих основою було те, що вони воювали зі своєю гордістю, зі своєю пожадливістю. Це є нормально. Кожен з нас повинен так воювати. Боротьба закінчиться аж п'ятнадцять хвилин після нашої смерті. Після смерті нас очікує вінець слави, а тут ще є боротьба. А коли б нам відрізали голови чи нас мучили, то що - не маємо що втрачати. Маю померти на рак чи в якійсь автокатастрофі на дорозі чи на якийсь свинячий грип, чи не знаю що… Найбільшою честю є пролити свою кров заради Христа. Але потрібно, щоб ми до цього були готові. Перед тим мусимо свідчити про Ісуса, задармо ніхто нам тої ласки не дасть. Цього ми не повинні боятися. А якщо нам Господь цього не дасть, то є не криваве мучеництво - коли вас будуть переслідувати, висміювати, чинити тиск, - це є не криваве мучеництво і воно триває роки. Це також має заслугу, і можливо в дечому більшу ніж криваве мучеництво. Там відітнуть вам голову і маєте спокій, за хвилю є святі. Це є легше. А якщо маєте не криваво воювати ціле життя, то це є тяжче.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-45307540511762830172014-10-27T00:00:00.000+02:002015-02-02T14:45:29.181+02:00Вчення про Христа мусить бути поєднане з внутрішньою молитвою<div style="text-align: justify;">
Ів. 20, 17: «А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо Я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Йду Я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого». Ми можемо тоді називати Бога Отцем, коли ми прийняли Ісуса за свого Спасителя, тому що, хто не має Отця той і не має Сина. А хто має Отця той має і Сина. Але Ісус є власний Син – Єдинородний, Він є Бог з Бога. Він є правдивий Бог. Через віру в Христа ми прийняли Боже Життя.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів.1, 12: «Котрі ж прийняли Його – тим дало право дітьми Божими стати, які в Ім’я Його вірують». Умовою того, щоб стати Божим сином і знову народитися - означає також прийняти Ісуса. Це є суть віри.</div>
<a name='more'></a><div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів. 10, 30: «Я і Отець - одно». Тут не йдеться тільки про моральну єдність між Отцем і Сином. Ліберальні теологи перекрутять все це, як змії. Скажуть, що це пояснення ніби часу, або символічне пояснення... Вони поперекручують значення. Якщо людина не закорінена в тих основних правдах і прийме ті окуляри, які насадять вам на голову... Якщо людина спочатку прийме ті окуляри, а потім почне вчити Святе Письмо, то буде те саме, що й з єговістами. Єговісти, коли приймуть того духа єресей, а потім читають Святе Письмо, то вони вже не здібні прийняти правду. Вони вже дивляться через окуляри, говорять: «це є символічно». Вони не приймають суть. Щоб ми сьогодні воювали з тими єресями, мусимо бути закорінені в науці про Христа. Не вистачить, що ми прочитаємо Святе Письмо, як то робимо, але людина мусить мати особисте відношення до Ісуса на молитві.<br />
<br />
<i style="text-align: start;"></i><br />
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-54986565321743906832014-10-26T22:32:00.000+02:002015-02-02T14:45:36.652+02:00Бог Отець послав Бога Сина<div style="text-align: justify;">
Ів. 20, 17: «А Ісус їй каже: «Не стримуй Мене, не зійшов бо Я ще до Отця Мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Йду Я до Отця Мого й Отця вашого, до Бога Мого й Бога вашого»». Тут є ситуація, коли Ісус з’являється Марії Магдалині, і коли каже: «не доторкайся мене бо Я ще не зійшов до Отця Мого і Отця вашого». Ісус тут чітко відрізняє відношення, тому що Він має те саме Божество і творить з Отцем єдність, а одночасно зі Святим Духом. Власне це таємниця Найсвятішої Трійці. Каже: «До Отця Мого і до Отця вашого». Ми можемо називати Бога Отцем, наприклад, в молитві «Отче наш». Ісус нас навчив нас так молитися. Але є різниця відношення між Небесним Отцем і Ісусом, і між Небесним Отцем і нами.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів. 5, 23: «Щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає той не почитає Отця, який послав Його». Ісус був від віку в Бога. <br />
<a name='more'></a>Йдеться про те, що перш ніж Ісус народився, Він перед тим існував. Це називається «пре екзистенція». Власне тут є про це свідчення: «Щоб усі почитали Сина, так як Отця почитають». «Щоб усі почитали Сина» дає на той самий рівень «так як Отця почитають». Тут вказується, що Він одне з Отцем. Не можна ніякій людині відати пошану Бога або тваринам, бо це забороняє «Перша заповідь». А Ісус каже, щоб шанували Сина як Отця. І вже тут Він вказує на Своє Божество і на те, що Він існував уже скоріше, ніж прийшов на цю землю. Він каже: «Хто слухає Моє Слово і у Того вірує, хто послав Мене, той живе життям вічним і на суд не приходить,… хто Сина не почитає той не почитає Отця, який послав Його». Тут Ісус ясно говорить, що маємо почитати Сина так, як почитаємо Отця.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів. 5, 37: «І Отець, який послав Мене, свідчить за Мене, лише ви ані голосу Його не чули, ані виду Його не бачили ніколи». Вказує, що Отець послав Ісуса, тобто перед тим, як Він став людиною, Він вже існував, тобто Отець послав Його, щоб Він взяв на себе людське тіло, нашу природу з любові до нас, щоб нас спасти, і щоб нам дати вічне життя. Ісус є посланий Отцем, але вже від віку.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ів. 6, 38: «Бо зійшов Я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю Того, хто Мене послав». Знову, тут є свідчення, що Ісус є посланий. А далі сказано, що «зійшов із неба». Нормальна людина народиться на світі і є тут, але перед тим ми не існували. В годину нашого зачаття Бог створив нашу безсмертну душу, ми народилися, а потім знову помремо. Ми маємо свій початок, але тому, що Господь дав нам безсмертну душу, Він її створив для нас. Тут не діє жодна реінкарнація. Кожний з нас є «я», а не хтось інший. Ми є оригінальні. Бог створив кожного з нас. Ми не є дев’ятим чи десятим перевтіленням. Реінкарнація навчає, що людина перевтілюється в щурів, мавп,… – це є дурноти, казки, але багато людей в це вірить, тому що хоче в це вірити. Але ми маємо мудру науку Євангелія, яка є правдивою і потрібно, щоб ми її знали. Тут сказано, що Ісус існував від вічності з Отцем, і в часі взяв на себе людську природу.<br />
<br />
<i style="text-align: start;"></i><br />
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-34802374720866936352014-10-26T07:00:00.000+02:002015-02-02T14:44:59.059+02:00Що обов’язково треба знати?<div style="text-align: justify;">
Мт. 16, 27: «Син Чоловічий має прийти в славі Отця свого з ангелами своїми, й тоді віддасть кожному згідно з його ділами». Він – Ісус – віддасть кожному згідно з його ділами. Він має владу найвищого Судді. Його засуд є остаточний і зразу виконаний. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мт. 25, 46: «І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне». Тут говориться про вічну кару і вічне життя, про те, що Ісус має владу Судді світу над людською силою. Ісус є свідомий того, що є Божим Сином. Ісус відрізняє Своє Боже Синівство від Божого синівства своїх учнів. Він говорить: «Мій Отець». Каже: «Іду до Отця Мого і Отця вашого». Відрізняє власне синівство від нашого адоптованого.</div>
<a name='more'></a><div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мт. 25, 34: «Тоді цар скаже тим, що праворуч Нього: Прийдіть благословенні Отця Мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу». Він говорить: «благословенні Отця Мого». Не говорить: «Отця нашого», але «Отця Мого». Чому? Бо він є власним Сином, а ми адоптовані. Ми називаємо Бога «Отцем», молимося молитву «Отче наш». Але молимося «Отче наш» тільки ми, ті, які прийняли Ісуса. Єговісти не моляться «Отче наш». Єговісти не називають Бога Отцем, але паном Єговою. Власна дитина скаже до свого тата: «тату», а сусідська дитина скаже: «пан Новак», бо він для неї є пан Новак, то не є її батько. Дитина знає хто її батько. А так це є і з єговістами. Вони не мають Сина. Боже Слово говорить: «Хто не має Сина, той і не має Отця». Єговісти не приймають Ісуса, тому вони не є Божими дітьми. Вони основну правду зі Святого Письма викреслили. А й не тільки вони, так само роблять і ліберальні теологи. Ті єресі проти Христового Божества виникли ще в античних часах. В ІІІ столітті це був Арій, пізніше раціоналісти, потім модерні теологи. Згідно них, Ісус є Божим Сином, але ніколи в метафізичному, але тільки в етичному значенні. В метафізичному означає як «особистість», а в етичному лише символічно. А це є хитрунство. Ми написали (церковникам): «Ви зобов’язані визнати віру». Вільчинський нам відписав: «Я вірю все, що вірить Католицька церква», і написав три сторінки з догматичних книг. Але хвилинку, це не є твоє визнання віри, бо ми знаємо як сьогоднішня єретична структура робить. Гузар в кожній Літургії цитує «Вірую», - це є визнання устами, але не є визнання серцем. Бо вони це розуміють по-іншому. Вони розуміють це вже новим способом, розуміють те тільки символічно. Ми запитуємо: «Чи віруєш, що Ісус воскрес із мертвих історично і реально?» В Чехії є відомий єретик Галік. Він скаже: «Я знаю, що Ісус воскрес із мертвих». Він скаже: «Я вірю, що Христос воскрес із мертвих, я вірю що Він є Спаситель». Ви скажете, що він є правовірний. Але він зразу скаже: «не єдиний». А коли він напише, що вірить як католицька церква, то він собі розуміє це так, як більшість сучасних єретичних теологів. А це є новий погляд Католицької церкви. Це не є погляд Католицької церкви, але погляд декількох єретиків, навіть коли їх є й більше. Це не є наука Церкви. Але вони розуміють, що то власне є та церква. Кажуть: «Нас є більшість і ми є церква». «Я вірю як інші». Як то західні теологи завдяки діалектиці і тим крутійствам вміють устами визнавати найважливіші речі і одночасно їх заперечити. Ми живемо в той час, коли нападають на найосновнішу правду віри. Ліберальні теологи говорять про Христа історичного, який є тільки чоловіком, а потім про Христа віри, якого собі видумала християнська спільнота і під впливом поганських уяв зробила його божеством. Але це є єресі як колоди. Вони вміють те так сказати суверенно, і не скажуть того чітко. Будуть вживати правовірні терміни і додадуть неясні терміни. Через те увійде дух невіри. Вони невиразно говорять про Ісуса. Вони не скажуть, що це є ясна наука святих, наука, за яку помирали мученики. Вони скажуть: «Ми мусимо мати новий погляд, не можемо бути консервативні, фундаменталісти. Мусимо мати науковий, сучасний погляд». І цим ловлять людей, які мають схильності до гордості. Ловлять їх до пастки і ті люди втрачають віру. Коли людина має інтелігенцію і схилиться перед Божим Словом і перед Божою таємницею, тоді свою інтелігенцію і свої здібності використає для служби і для проповідування Божого Царства. Та людина відчуває, що завжди потребує світла для кожної духовної боротьби, коли має свідчити про Ісуса. Людина має свідчити, що Ісус для неї зробив, повинна мати досвід з живим Ісусом. Єресі в сучасній добі нищать християнство. Потрібно знати це. Наприклад, почнете читати католицьку газету, а там вже маєте єресі. Одна стаття є на підбадьорення, а друга єретична, в якій є та отрута. <b>Тому потрібно, щоб ви знали, що є Христовою наукою.</b><br />
<b><br /></b>
<i style="text-align: start;"></i><br />
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-2716941594154483882014-10-25T10:00:00.000+03:002015-02-02T14:44:39.409+02:00Плоди зради Бога<div style="text-align: justify;">
Що сталося за остатніх 25 років? Не лише ідолопоклонство і синкретизм, але також були заперечені основні правди віри, які стосуються Божества Христа, його реального та історичного воскресіння, а також Боже натхнення Святого Письма. А це діється через історично-критичну теологію, яка в своїй суті є атеїстичною. Вона не вірить в жодну надприродну дію Бога. А цього вчать на всіх теологічних факультетах. Цей смертельний духовний мор полонив всі теологічні факультети. Коли? Під час влади Івана Павла ІІ: єресі, ідолопоклонство – це стосується віри. А що стосується моралі – то є цілковитий моральний розклад. Папа, коли приїхав до Америки, то перепрошував за педофілію священиків. Коли приїхав до Австралії, то вже на летовищі перепрошував за педофілію австралійських священиків. Тепер вирішує проблеми, які стосуються педофілії в Ірландії. <br />
<a name='more'></a>Була подана скарга до міжнародного суду на Папу Бенедикта за найважчі злочини проти людства. На тих судах судилися нацисти, тобто це є найважчі злочини проти людства. Щоб ви бачили, який є жахливий стан в Церкві. А замість того, щоб чинити покаяння, людям закривають очі і говорять про все можливе – рази про любов, про єдність зі всіма релігіями, але тільки про одне не говориться – про правдиве покаяння.<br />
<br />
<i style="text-align: start;"></i><br />
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-15026382155711302672014-10-24T14:00:00.000+03:002015-02-02T14:44:30.007+02:00Єретик не може бути проголошений святим<div style="text-align: justify;">
Боже слово каже, що кров баранів і козлів не очистить від гріхів. Нас може очистити тільки Христова Кров. Він є правдивий Бог. Він є істинний чоловік. Він є Єдиний Спаситель. Ні в кому іншому не має спасіння. Він один раз жертвував своє життя на Голготі. Але день перед тим, як помер на Голготі, Він встановив вічну безкровну жертву. Під час вечері взяв хліб і сказав: «Це є Моє Тіло». Потім, піднявши чашу з вином, сказав: «Це є Моя Кров. Це чиніть на мій спомин». Це є бажання Спасителя, і цими словами Він встановив Євхаристію. З Євхаристією є пов’язане свячення на священиків і єпископів. І коли священик говорить ті слова перемінення, то хліб перетворюється на Тіло, а вино на Кров Ісуса Христа. Це пов’язане з новозавітнім священством. Повноту священичого служіння має єпископ. Він може висвячувати священиків і єпископів. <br />
<a name='more'></a>Говоримо зараз про суксесію або про апостольську послідовність. Цими днями ми живемо в трагічний час. «Папа» проголосив Івана Павла ІІ блаженним. Тим самим він проголосив, як католицьку, науку, яку проповідував Іван Павло ІІ. А це велика єресь. Чому? Якраз тут маємо ікону святого Пророка Іллі. Він воював проти ідолопоклонства. А Іван Павло ІІ крім того, що робив добрі речі, робив і погані речі. Тим він вніс нового духа, так званого духа Асижу. А це є дух ідолопоклонства, який творить єдність з поганами. Той дух стверджує, що християнство і поганство є однакові дороги до спасіння. А це є найбільша єресь. Ця єресь не є точно сформульована, не є проголошена папою конкретними словами. Але він це зробив через жест. І на протязі 25 років всі теологи це зрозуміли так, як він це зробив. Цю єресь вніс Іван Павло ІІ. Але трагедією було те, що Бенедикт XVI, який спершу був проти цього, будучи ще префектом Конгрегації Науки Віри, проголосив його за блаженного. В той момент, коли допустився цієї єресі, він негайно був виключений із Церкви. Ми його не виключили, Бог його виключив через Боже Слово. Папа Павло IV в XVI столітті чітко говорить про єресь. Він каже, що коли б хтось був вибраний на папу, але в минулому був єретиком - то все, що робить, є не дійсне. В тій ситуації, яка сталася тепер, є ще гірше, тому що він вчинив єресь, будучи заступником Христа. Це є щось неможливе. В цьому випадку він є виключений, і те що він вчинив, є не дійсне. Тобто перед Богом є недійсне, що Івана Павла ІІ проголосили за блаженного. Тому що єретика ніхто не може проголосити за блаженного. А які плоди його понтифікату? Не тільки поширилася єретична наука і відкрилися цілковито поганам, але практично зліквідувалася місія. Вже нема правдивої апологетики. Тобто ми не маємо права боронити свою віру. Це є щось не нормальне. Ми ж мусимо захищати основні правди віри. Мусимо знати, ким ми є. Мусимо знати, що ми є учні Христові, бо ми приймаємо Його науку, те що звіщали апостоли. Нічого не можемо з того змінити – з тих основних речей, які стосуються віри і моралі.<br />
<br />
<i style="text-align: start;"></i><br />
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-86823247430993975862014-10-24T13:30:00.000+03:002015-02-02T14:44:18.512+02:00Все мусить бути побудоване на правдивій основі, а нею є Христос<div style="text-align: justify;">
Дуже потрібна практична теологія, яка є зв’язана з найосновнішою правдою – це наука про Христа, тобто Христологія, яка є суттю догматики. А догматика є суттю всієї теології. А все інше є другорядне. Все залежить від Христа: мораль, катихиза, педагогіка, Святі Тайни, обряди... Те все є побудоване на Христі. Коли будемо мати здорову основу, вистачає прочитати якусь добру книжку і вибрати з неї якісь думки на підбадьорення. Але потрібно, щоб ми мали здорові підвалини.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<i><div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</i>Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-12796352068367806792014-10-23T17:30:00.000+03:002015-02-02T14:43:37.078+02:00Масонство і церковний кар’єризм<div style="text-align: justify;">
Ми знаємо, що за гомосексуалізм з неба прийшла кара вогню. А гомосексуалізм - це наслідок атеїзму та ідолопоклонства. Тобто, що людина не вірить в Бога. Потім почне поклонятися демонам, різним енергіям, а наслідок є гомосексуалізм,… так як це написано в листі до Римлян в першій главі.</div>
<div>
<div style="text-align: justify;">
В Італії є чотириста масонських лож. Переважна більшість членів католики. До 1983 року католик не міг бути масоном. А хто був, той був виключений з Церкви, не міг бути в Церкві, а тепер може. Запитаймо: хто є масонами? То є таємна організація, яка має тридцять три ступені посвячення. А кому вони посвячуються. Ісусові Христові? Правдивому нашому Богові? Ні – ні! Анти богові! Масони це сатаністи. Як вони можуть бути в Церкві!? «Вирішіть собі! Якщо хочете бути спасенні, то тут є Церква для спасіння, а як хочете до пекла - то туди біжіть». </div>
<a name='more'></a><div style="text-align: justify;">
Проста річ. «А ви пастирі, що для цього робите? Мовчите і мовчите. Ви маєте відповідальність». Я, якщо візьму певний уряд, то це не означає що я отримаю лише владу і впиваюся нею. Це є в кожному з нас, але в кожного по-різному. Також було написано, що в Італії було оприлюднено прізвища церковних прелатів-масонів - це було 20 років тому, - які ще не були єпископами. А сьогодні вони єпископи, кардинали в найвищих місцях у Церкві. Чи вони зреклися масонських організацій? Диявол каже: «Якщо переді мною впадеш і мені поклонишся - дістанеш владу». А Ісус відповідає: «Відійди, сатано! Єдиному Господу будеш лише кланятися». То є наша людська гордість з тією кар’єрою!</div>
<br />
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-43928386556917879812014-10-22T16:00:00.000+03:002015-02-02T14:42:49.092+02:00Обнова народу починається з обнови Церкви<div>
<div style="text-align: justify;">
Віднова народу може початися від віднови Церкви, бо народ це люди. А як люди мають моральні засади, тоді така моральна людина може дійти до верхівки. Як є, наприклад, на Україні? Все можна підкупити. Жодні закони не діють, тому що той, хто має гроші, той має правду. Але це є зло. Нема ні правди ні справедливості. Ті з Заходу все купляють, просувають свою ідеологію. Наприклад, з тими гомосексуальними шлюбами. Не економіка, ані політика, але гомосексуалізм є для них пріоритетом. А цим мають зруйнувати людей. УВАГА! За гомосексуалізмом є демон, нечистий демон. Людина з того повинна робити покаяння, тобто мусить з того бути оздоровлена. Це не так просто. Не може з такими зустрічатися, мусить радикально порвати з ними. Ми пишемо до Швеції листа. Там висвятили на посаду єпископа лесбіянку, якусь Єву Брунерову. Вона має 55 років, живе в своєї товаришки і усиновила з нею дитину три роки тому. </div>
<a name='more'></a><div style="text-align: justify;">
Таку жінку висвятили за єпископа у Лютеранській церкві в Упсалі. І висвятили її, щоб вона була єпископом в Стокгольмі - в столиці. Бракує вам розуму!? Ви хочете називатися християнами!? До такого степеня то вже дійшло! Люди, які одержимі нечистими духами, мають мати владу в Церкві.</div>
<br />
<br />
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-1587043280542135292014-10-21T22:40:00.000+03:002015-02-02T14:41:52.636+02:00Свідчення вірменських мучеників за Христа<div style="text-align: justify;">
Замордували півтора мільйона вірмен. Це сталося а 1915 році. Є свідчення одного вірменського архієпископа. 3 червня 1915 року на свято Божого Тіла він мав проповідь і сказав ці слова «Хто хоче спасти свою душу той її погубить, а хто втратить її ради Христа той її спасе». Того ж вечора прийшли турки і його і п’ятдeсять членів Церкви взяли в полон. Потім взяли наступних п’ятдeсять священиків, а потім тисячу шістсот людей і вели їх до одного села. Це був «похід смерті». Вони мали зв’язані руки, і між собою були позв’язувані. Маємо фотографію як вони там ідуть. А потім є фотографія помордованих людей. Між ними є жінки і діти. А коли прийшли на те місце, військові сказали: «Ви зрадили турецький народ і ви засудженні на кару смерті. Але коли хтось стане мусульманином то спокійно може повернутися додому». Тоді промовив архієпископ: «Ми помираємо ради Христа». </div>
<div style="text-align: justify;">
<a name='more'></a><br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тоді на його очах мордували і вбивали людей і кидали до ями, а вкінці застрілили його. Але ще перед тим запитував його комісар: «Якщо станеш мусульманином то спасеш собі життя». «Я вам вже сказав кілька разів, що я визнаю правдиву віру, а нею є єдина правдива віра в Ісуса Христа, і я радий дати за Нього своє життя». Той розгнівався на нього і розстріляв його. Так було замучено півтора мільйона вірменів.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-34203968179686365742014-10-21T21:45:00.000+03:002015-02-02T14:40:47.170+02:00Зміна думання, а також і стилю життя<div style="text-align: justify;">
Коли в середньовіччі хтось навернувся і хотів бути священиком, мусів пройти теологічну формацію. А це до певної міри була велика пастка. Хто знає духовну боротьбу, хто знає наші слабкості... скаже вам таку річ: якщо хтось має інтелектуальні здібності, наприклад, добру пам’ять, то той був в тій школі найліпший. І там є можливість доказати, що він є хтось, а ті інші є дурні. Але диявол є мудріший, ніж той інтелектуал. В Божому Царстві це не діє. Інтелігентні люди в техніці і в іншому підходять добре, але в духовній боротьбі інтелігенція є до нічого. Чому? Бо диявол є інтелігентніший. А найнебезпечнішим є то, що інтелігентні люди падають в гордість. Вони мають т.зв. різні інформації, начитаються церковних інформацій,… Деякі з них мають такі схильності до театральності. Можуть робити такі проповіді немов би тим жили, а вони не мають нічого з тим спільного. Але що має бідний Ісус з тим робити? <a name='more'></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мусить рахуватися з нашою дурістю. Апостол Павло говорить: «…хай всіма способами проповідується Христос». Їм подобається проповідувати з власної пихи і задля кар’єри, їм не йдеться про Христа. Вони проповідують, бо мають з того кар’єру. Є такі відомі проповідники, які мають до того здібності; вони вміють поводитися, як артисти. Але то не означить, що те, що кажуть, тим і живуть. Вони проголошують теорію, але і це має значення, бо багато людей потребують чути Боже слово. І тому хто знає справжній стан в Церві… Я більш як сорок років старався про одне - спасти якнайбільше душ, показати ту правдиву дорогу. Але знаю одну річ: люди навернуться, Бог дасть ласки, досвід і духовні дари, дасть і ту першу любов. Але потім прийде пустиня. Так само як Ізраїльський народ вийшов з Єгипту і йшов по пустині. Свята Тереза говорить, що сімнадцять років в неї була суцільна пустиня, начебто Бог навіть не існував. Коли вона молилася, то було так, якби кидала горохом об стінку. Цілковита пустиня. А однак була великою містикою і святою. Вона мусіла пройти тим етапом очищення. Мойсей мусів бути сорок років на пустині. Як я подивлюся на сорок років свого життя і порівнюю різні етапи; я знаю ті закони,… як реагує наша стара людина,… то я кажу: «Боже, дай нам безпечну дорогу!». Ми маємо один досвід: почнуться великі євангелізації: ви бачили, як в Бразилії наверталися тисячі людей, наприклад, вісім тисяч людей. Там проповідували, відбувалися чуда, оздоровлення… сталося велике пробудження. Це було 25 років тому. На стадіонах виступали проповідники. Наприклад, прийде мільйон людей і там оздоровляються. Це все є благословенне. Але ті люди відійдуть, а диявол сміється з того. Тих, що навернулися, він їх знову стягне до старого стилю життя. В Святому Письмі є сказане слово «метаноуейн» - то значить «змінити думання». А потім є слово «метастрофейн», а це означає «змінити стиль життя». Є важливо змінити стиль життя. Я мушу зрозуміти, що не можу зустрічатися з людьми які є, наприклад, пияками. Як я знаю, що я був грішником, то з подібними людьми не можу вже дружити. Так, я можу з ним привітатися, але не можу дружити з ним. «Якщо хочеш бути моїм товаришем, то мусиш навернутися і мусиш змінити стиль життя. Мусиш перестати пити горілку, бо пияцтво є гріхом».</div>
<span style="font-family: Georgia, Times New Roman, serif;"><div style="text-align: right;">
<i>(З наук Патріарха Іллі)</i></div>
</span>Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1750343085275542102.post-25042126818152970182014-10-20T22:14:00.000+03:002015-02-02T14:39:24.798+02:00Суть духовного життя – втратити свою душу ради Христа<div style="text-align: justify;">
Людина повинна щодня ставати до Божого світла. Мусимо висміювати себе, коли приходить гордість. Маємо змінити думання. Боже Слово говорить: «майте те думання, яке в Христі Ісусі», а Павло каже: « Ісус понизився аж до смерті, смерті ж хресної». А ми навіть не мусимо понижуватись, а маємо тільки ввійти в правду. А ми ту правду навіть не хочемо бачити в собі. Коли би ми бачили, що в нас є, то ми би впали в таку депресію!? Ми можемо тільки так по краплинках подивитися на той бруд який в нас є, для того, щоб ми схилили вуха. А потім просили Бога: «Боже, дай мені сили, щоб я працював для тебе». Це є суть духовного життя, це є суть теології, і суть тих слів: «втратити свою душу ради Тебе та Євангелії».<br />
<br />
<div style="text-align: right;">
<span style="font-family: Georgia, Times New Roman, serif;"><i>(З наук Патріарха Іллі)</i></span></div>
</div>
Anonymoushttp://www.blogger.com/profile/06971668752043758728noreply@blogger.com0